5.1. Фактори розвитку

• Людський капітал. Це в тій чи іншій формі найчастіше згадуваний в експертному опитуванні окремий чинник розвитку галузі. Багато респондентів вважає, що країна має потужну базу людського ресурсу, починаючи від населення з високим рівнем комп’ютерної грамотності, закінчуючи спеціалістами, розробниками та носіями нових технологій, а також потужною спільнотою учасників галузі та необхідною інфраструктурою. Наявність людського капіталу — передумова того, що галузь розвиватиметься за будь-яких сценаріїв. Що більше Україна матиме власного людського капіталу, то швидше розвиватиметься галузь віртуальних активів.

• Активна позиція держави. Це ціла група чинників, які, складені разом, найчастіше траплялися серед відповідей респондентів під час експертного опитування. Отже, експерти вважають, що для розвитку екосистеми держава повинна:

  • передусім легалізувати галузь, тобто запровадити регулювання, оподаткування, механізми протидії відмиванню грошей, гарантії від шахрайства тощо. Це дасть початковий поштовх для розвитку, і ведення бізнесу в галузі стане безпечнішим та привабливішим. Отже, в даному випадку будь- яке регулювання — це краще, ніж жодного регулювання;
  • ухвалити якісне, чітке та зрозуміле регулювання. Це необхідна основа. До неї можуть бути різні доповнення. Одні вважають, що для галузі краще, щоб регулювання було мінімальним, ліберальним, а держава надмірно не контролювала процеси, а краще, щоб не намагалася на них вплинути взагалі. Інші переконані, що держава повинна законодавчо підтримувати галузь, надавати їй преференції на кшталт податкових пільг, спрощених умов реєстрації, ведення, закриття бізнесу, створити «пісочницю» для відпрацювання відносин між державою та галуззю тощо. На думку кількох респондентів, вагомим чинником розвитку галузі віртуальних активів є оподаткування: воно повинно бути лояльним до галузі, адекватним, конкурентним, ліберальним, можливо, навіть стимулюючим;
  • проводити цифровізацію послуг і процесів у державному управлінні (відкриті інтегровані реєстри, е-гривня як цифрова валюта центрального банку, цифровізовані державні послуги тощо) та просувати її (токенізацію активів, смарт-контракти, електронний документообіг, цифровізацію процесів в організаціях) у всій економіці в усіх можливих напрямках. У цьому процесі кілька опитаних виокремили конструктивну роль Міністерства цифрової трансформації, але й зауважили, що можна й потрібно робити більше.
  • «Домашнє завдання» держави. Важливий чинник розвитку галузі — класичний набір тих реформ, які усунуть перешкоди для розвитку всієї економіки України. На рівні з рештою економіки галузь потребує верховенства права, захисту інвесторів та прав власності, якісної роботи судової системи, зниження корупції, вільного руху капіталу, дерегуляції, а також безпеки ведення бізнесу та якісної боротьби із шахрайством. Кожна реформа, що дозволить просунутися в цих питаннях, позитивно вплине на розвиток галузі.
  • Інфраструктура. Розвиток віртуальних активів критично залежить від розвитку відповідної інфраструктури, починаючи від фізичної, платіжної, закінчуючи інституційною. Потрібно покращувати якість сигналу мобільного інтернету, запроваджувати зв’язок 5G, забезпечити якомога повніше покриття країни широкосмуговим інтернет-зв’язком. Віртуальні активи повинні бути визнані засобом платежу й увійти в повсякденне життя українців, що передбачає розвиток необхідної платіжної інфраструктури. Що більше сервісів прийматимуть криптовалюти, то більше населення ними цікавитиметься.
  • Взаємодія із традиційним фінансовим сектором. Певний поштовх для розвитку галузь отримала завдяки слабкості фондового ринку, невеликому розміру фінансового сектору та недовірі населення до банків. Але, очевидно, потенціал впливу цього чинника на подальший розвиток екосистеми доволі обмежений. Тому на даному етапі новий поштовх могла б надати інтеграція віртуальних активів із традиційним фінансовим сектором, зокрема, створення шлюзів з фіатними грошима, запровадження технологій блокчейну в банківський сектор, цифровізація фінансового ринку, спрощення виходу на фінансовий ринок надавачів послуг із галузі віртуальних активів.
  • Освітній фактор. Що більше люди володіють критичним обсягом інформації про галузь, то більше користуватимуться її продуктами. Потрібно інформувати широкі маси населення про можливості віртуальних активів, навчати працівників компаній, державних службовців користуватися цифровими продуктами, широко запровадити цифрову освіту, зокрема через національні освітні програми. У той же час потрібно розвивати нішеву професійну підготовку, яка б дозволила готувати для галузі спеціалістів високого рівня, зокрема візіонерів із продуктовою культурою. Деякі респонденти вважають, що на сьогодні українці мають високий рівень комп’ютерної грамотності, що вже само по собі є сприятливим чинником розвитку галузі. Однак цей рівень слід системно підвищувати й робити це незалежно від ступеня участі держави.
  • Деструктивні фактори. Кілька респондентів зазначили, що вагомими чинниками розвитку галузі є можливість відмивати брудні гроші та не платити податки, велика тіньова економіка, недовіра до держави, конспіраційні мотиви тощо. Поза сумнівом, усі ці фактори помітно вплинули на розвиток галузі на ранніх етапах, але наскільки великим є потенціал їхнього впливу на подальший розвиток?
  • Енергетичний фактор. Дешева, доступна електроенергія позитивно впливає на галузь, зокрема це стосується майнінгу. Стимулювання розвитку енергетики, у першу чергу відновлюваної, ухвалення законодавства, яке здешевить електроенергію для майнінгу та дата-центрів, може дати поштовх для розвитку відповідних сегментів екосистеми.

  Дмитро Зяблов, засновник ТОВ «БіМайнер»

  Якщо йдеться про ринок конкретно України (як написано у назві), то один із факторів, який суттєво може вплинути на результат, — державна політика щодо регулювання ринку електроенергії (маємо на увазі пряме та «непряме» регулювання, як-от «схеми Ахметова-Коломойського» із дотаціями). Чому так? Тому що: а) перша цифрова криптовалюта, біткоїн, радше за все залишиться першою та протягом наступних 10 років видобуватиметься у процесі майнінгу, де в собівартості процесу вартість електроенергії становить від 30 до 80%; б) в Україні є 15 атомних енергоблоків — 10-е місце у світі та 5-е у Європі за кількістю ядерних реакторів. При цьому в Європі електроенергія для підприємств у 2-2,5 рази дешевша, ніж в Україні, через схеми Ахметова-Коломойського із дотаціями вугільних шахт та ТЕЦ.

5.2. Фактори гальмування

В основному чинники гальмування є дзеркальним відображенням чинників розвитку. Однак частота згадок респондентів про окремі з них принципово відрізняється від частоти згадок про їхні відображення. З цього можна робити висновок про важливість того чи іншого фактора.

• Несприятливий інвестиційний клімат. Це найчастіше згадувана група чинників гальмування розвитку галузі. Про них було згадано у відповідях кожного другого респондента чи респондентки. Надмірний тиск силових та контролюючих органів, незахищеність інвесторів та прав власності, корупція, слабкий судоустрій, відсутність верховенства права, — ось давні хронічні проблеми всієї економіки України, які також обмежують розвиток галузі віртуальних активів. Звідси випливають негативний імідж країни, високі ризики роботи в ній, брак переваг реєстрації в українській юрисдикції. 40 Наслідок — еміграція фахівців, робота на інші юрисдикції, що теж обмежує розвиток галузі.
• Регулювання. Цей обмежувальний чинник назвали кожні двоє із п’яти респондентів. Одні вказують на відсутність належного регулювання та чітких правил гри, другі — на низьку якість наявного регулювання, треті — на надмірне регулювання та постійні спроби держави втручатися в роботу галузі.
• Слабка держава. Цю групу факторів виокремив кожен третій опитаний. У ній найчастіше згадується нерозуміння галузі державою, низька компетентність чиновників, регуляторів, низький рівень суб’єктності. Крім цього, чимало експертів бачить державу як надмірно консервативну, інертну, забюрократизовану, нездатну та немотивовану запроваджувати нові технології. Дехто очікує від держави стимулювання та сприяння розвитку галузі і вважає відсутність стимулів перешкодою для поступу. Деякі опитані виокремили ще одну важливу грань слабкості держави: відсутність єдиного бачення та стратегії розвитку галузі в політиків та регуляторів. Очевидно, цей чинник перешкоджає усуненню інших значних перешкод для розвитку галузі.
• Освіта та просвіта. Чимало респондентів вважають, що більшість людей не розуміє переваг віртуальних активів, не знає про них достатньо. У країні низький рівень фінансової та комп’ютерної грамотності, цифрової освіти та освіченості взагалі. Це поєднується з гострою нестачею просвітницької діяльності як державного, так приватного походження. З іншого боку, чимало громадян сприймає віртуальні активи як аналог фінансових пірамід, їхня волатильність неприйнятна для багатьох, тому тримаються від них подалі, — це також важливий обмежувальний чинник для розвитку галузі.
• Слабка інфраструктура. Погане інтернет-покриття, слабкі електро- та інтернет-мережі — це ті чинники, які фізично обмежують розвиток галузі.
• Фінансовий сектор. У цій групі факторів найбільше згадок про занадто жорсткий фінансовий моніторинг і складні процедури комплаєнсу, що вкрай ускладнює роботу з віртуальними активами. Це зумовлено поганою репутацією віртуальних активів через їх використання в сірому та чорному секторах економіки.
• З цікавих факторів, названих один-два рази, варто згадати кілька. По-перше, Україна має вузький ринок для послуг галузі, що зумовлено низьким рівнем доходів та заощаджень населення. Тож щоб галузь розвивалася, вона повинна працювати на весь світ, а з цим є певні проблеми, бо український бізнес не має достатньо відкритого доступу до глобальної економіки, йому бракує вільного руху капіталу. По-друге, в Україні триває війна, яка може загостритися. По-третє, у нашій країні занадто багато недовіри: до влади, держави, банків, усього нового. Можливо, це фактор інерційності та надмірної вимушеної консервативності багатьох людей, який має обмежувальну дію й на галузь. По-четверте, на думку кількох респондентів, відсутність доступу до дешевої електроенергії також стримує розвиток віртуальних активів.

Сергій Васильчук, засновник atticlab.net

Регуляція бізнесу й капіталу перевищила розумні межі та зробила з банків податкових агентів, які застосовують презумпцію винуватості до підприємців. А програмісти винайшли паралельну фінансову систему, тільки без банків. Тому банки залишаться з пенсіонерами та колгоспниками.

5.3. Роль держави

На першій живій зустрічі питання про роль держави в розвитку екосистеми віртуальних активів в Україні викликало чи не найбільш палкі дискусії. Це загрожувало формуванню спільного бачення майбутнього, тому виникла потреба узгодити позиції. Узгодження відбулося у дві ітерації. Під час онлайн консультацій невелике коло експертів, поділившись на групи, шукало відповідь на питання, як держава може стати ресурсом для розвитку галузі віртуальних активів, що держава повинна і чого не має робити для розвитку галузі віртуальних активів? Групове обговорення дало наступні результати.