Для роботи над дорожньою мапою учасники другої живої сесії поділилися на 5 груп відповідно до різних категорій стейкхолдерів, які ініціюватимуть певні кроки в рамках дорожньої карти. Ці групи напрацювали перелік заходів та подій, що слугуватимуть точками неповернення. Усі ці кроки (події) були об’єднані в дорожню карту та розподілені вздовж часового горизонту її реалізації, який складає три роки. Далі йде перелік кроків. Навпроти кожного пункту вказано стейкхолдера-ініціатора:
Дорожня карта написана з суб’єктної позиції. Це означає, що учасники форсайту готові та спроможні працювати над реалізацією всіх заходів, запропонованих ними в рамках дорожньої карти. Немає жодної стратегії без суб’єкта. Усе впирається в наявність «Я-позиції». Якщо її немає, то цей форсайт ризикує стати черговим документом, який піде в небуття після того, як його покладуть на полицю в одному з урядових кабінетів.
Тетяна Дмитренко, завідувач відділу міжнародних фінансів та фінансової безпеки, Академія фінансового управління Міністерства фінансів України
Важливо не розтягувати в часі етапи (процеси) легалізації ринку (регулювання, оподаткування, AML). Поки що Україна виглядає як гавань, і навіть не офшорна. Можливо, доходно, але дуже брудно. Джерела походження коштів усе одно доведеться обґрунтовувати, амністії допоможуть тільки на локальному рівні, сидіти нам на мішках з грошима до чергової грошової реформи.
Ця дорожня карта — доволі амбітний стратегічний план розвитку екосистеми віртуальних активів. Чи можна його реалізувати за три роки, відведені для цієї мети? Так, але результат залежить від багатьох чинників, на левову частину яких учасники форсайту матимуть вкрай опосередкований вплив. Усі, хто долучився до цього дослідження, — це активна меншість. Вона визначає напрямок руху, але пасивна більшість визначає його темп. Коли стати на дорожній карті в точці травня 2021 року й подивитися на візію, то ми побачимо вектор розвитку, який визначила активна меншість. Рухаючись у цьому напрямку, ми один за одним проходитимемо етапи, записані в дорожній карті й ініційовані різним стейкхолдерами. Однак саме пасивна більшість визначатиме темп цього руху. Чи матимемо ми 100.000 трансакцій, зареєстрованих у криптонотаріаті, до кінця 2022 року, чи матиме відповідний додаток (“SuperApp”) мільйон щоденних активних користувачів через два роки? Це визначатиме пасивна більшість. Від неї залежить, реалізуємо ми цю дорожню карту за 3 чи за 33 роки. Яким чином пасивна більшість впливатиме? Конкретними вчинками, які залежатимуть від того, чи люди розуміють, про що йдеться, чи матимуть необхідну інформацію, достатній рівень освіченості, грамотності, знань, довіри до цієї системи, чи будуть у них загалом якісь активи, щоб частину з них переводити у віртуальну форму. Від усіх цих і багатьох інших чинників залежить, де опиниться галузь віртуальних активів України у 2030 році, на виході з часової рамки форсайту.
Після формулювання дорожньої карти відбулося підсумкове обговорення результатів форсайту. На пропозицію модератора висловитися із приводу того, чого не вистачає у проведеній роботі, було названо низку спеціальних напрямків, у яких можна далі розвивати напрацювання форсайту. Таким чином, було створено 11 робочих груп, що продовжуватимуть працювати у відповідних напрямках:
Створення робочих груп, які надалі працюватимуть над втіленням у життя положень форсайту, — це прояв «Я-позиції» учасників дослідження та ознака формування проактивної спільноти. Таким чином, всі цілі форсайту були досягнуті. Тож на підсумковому обговоренні кілька учасників ствердили, що на виході з цього проєкту в них з’явилося відчуття завершеності виконаної роботи.
Максим Дем’янюк, радник Віце-прем'єр-міністра України — Міністра цифрової трансформації України